Велику вечерю господар робив

Велику вечерю господар робив,
Й запрошених було чимало.
Раба Він послав, щоб той всім сповістив:
Ідіть, вже вечеря настала.

Один відповів: " Ось я поле купив,
Тай хочу піти та оглянуть... "
А другий сказав: "Я придбав ось волів,
Їх спробувать треба старанно. "

Знов інший сказав: " Одружився ось я,
Зате я не можу прибути... "
Усі вибачались, й був змушений раб
Самотнім до пана вернутись.

Розгнівався пан і рабові звелів
На вулиці йти та завулки.
"Веди сюди вбогих, сліпих та калік.
Повинен дім повним мій бути! "

Сьогодні Господь, через Своїх рабів
Все кличе і кличе до Себе.
Всі звані й не звані до Мене ідіть.
Прийдіть на Господню вечерю.

Та в клопотах всі потонули своїх.
Буть з Богом, це гріх свій лишити.
Та міцно тримають людину гріхи,
Лишаться життя вже скоріше.

І вибраних, й званих, вгодована плоть,
Зневолює їй підкоритись.
Хто ж скаже, що завтра не прийде Господь?
Хто зможе за це поручитись?

Що буде, як зранку, або ще в цю ніч
Почуєш ти сурми Господні?
Де серце твоє, друже мій, перевір.
Що в серці твоєму сьогодні?

Земля, чи воли не дають тобі спать?
Наповнили серце і розум.
Які перепони сьогодні стоять
Іще на життєвій дорозі?

Що зблизитись з Богом тобі не дає,
Щоб буть на Господній вечері?
Для тебе сьогодні запрошення є,
Ще поки відчинені двері.

Велику вечерю господар робивПоэзия

Велику вечерю господар робив

Велику вечерю господар робив
Поэзия